Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Подальше потепління клімату може змінити звичний ритм сезону дощів у тропічних регіонах. Моделювання показало, що великі грозові системи можуть формуватися пізніше, а потім приносити значно інтенсивніші опади за коротший проміжок часу.
У центрі дослідження опинилися мезомасштабні конвективні системи. Це величезні організовані скупчення грозових хмар, які можуть простягатися на сотні кілометрів та існувати протягом кількох годин.
У деяких тропічних регіонах саме такі системи приносять понад половину всіх опадів. Вони ж можуть спричиняти надзвичайно сильні зливи та раптові повені.
Дослідники з Китаю та США використали кліматичну модель високої роздільної здатності, яка дає змогу точніше відтворювати поведінку великих організованих штормів.
Науковці порівняли два варіанти розвитку подій. Один відтворював історичні кліматичні умови, другий — сценарій сильного глобального потепління. Для кожного провели десятирічне моделювання, окремо аналізуючи північні та південні тропіки.
Результати показали помітний зсув сезону опадів. За сценарію сильного потепління активне формування великих грозових систем починалося приблизно на 10–15 днів пізніше.
Однак після такої затримки дощі ставали набагато потужнішими. Інтенсивність опадів, пов’язаних із цими штормами, збільшувалася приблизно на 38–45%.
Це означає, що проблема полягає не лише в можливій зміні загальної кількості опадів. Значно серйознішим може виявитися їхній розподіл у часі: замість тривалішого сезону з відносно рівномірними дощами регіон може отримувати більше води за короткі проміжки.
Такий сценарій здатний створити проблеми для сільського господарства та водопостачання. У багатьох тропічних країнах строки посіву та збирання врожаю безпосередньо залежать від початку й тривалості сезону дощів.
Одночасно сильніші зливи підвищують ризик руйнівних паводків. Дослідники нагадали про повінь у Сахелі 2020 року, пов’язану з такими грозовими системами. Вона зачепила понад 2 млн людей у 18 країнах, зруйнувала майже 200 тис. будинків та забрала 417 життів.
Науковці також проаналізували показники CAPE і CIN, які характеризують умови для розвитку грозової конвекції.
Максимальний CAPE у моделі зріс приблизно на 35–40%. Це вказує на більший запас енергії в атмосфері, який може живити сильні грози.
Водночас максимальний CIN збільшився приблизно на 90–130%. Фактично атмосфера може довше стримувати розвиток грози, але після її запуску накопичена енергія здатна сприяти значно потужнішому явищу.
У північних тропіках на початку сезону модель показала зменшення кількості мезомасштабних конвективних систем, особливо до серпня. Тому навіть більша кількість вологи в атмосфері спочатку не перетворювалася на відповідне збільшення опадів.
Пізніше ситуація змінювалася: кількість штормових систем відновлювалася, а додаткова атмосферна волога вже давала сильніші дощі.
Водночас дослідження описує сценарій сильного потепління, а не точний прогноз того, що неодмінно станеться. Автори вважають його радше попередженням про те, наскільки суттєво глобальне потепління потенційно здатне змінити не тільки кількість тропічних опадів, а й сам ритм сезону дощів.
