Перуанська Ла-Рінконада розташована на висоті близько 5100 метрів над рівнем моря й вважається найвищим постійно населеним містом світу. Попри розріджене повітря, холод і слабку інфраструктуру, сюди продовжують їхати тисячі людей через золото в навколишніх горах.
На такій висоті організму приїжджих складно отримувати достатньо кисню. Уже після кількох кроків можуть з’являтися головний біль, запаморочення, нудота та задишка.
Місцеві жителі краще пристосовані до цих умов, оскільки їхні родини живуть у високогір’ї поколіннями. Проте навіть для них побут у Ла-Рінконаді залишається непростим.
Головна причина зростання міста — золото. Люди переїжджають сюди з інших регіонів Перу в надії знайти багату руду й швидко заробити великі гроші.
Нині населення Ла-Рінконади оцінюють приблизно у 50 тисяч осіб. Інфраструктура при цьому не встигає за темпами зростання міста.
Чимало родин живуть у простих металевих будинках без опалення, власної ванної кімнати та водопроводу. На вулицях можна побачити сміття та відкриті стоки нечистот.
Особливо важкими залишаються умови праці шахтарів. Вони працюють у вузьких підземних тунелях, де існує ризик обвалів, вибухів та отруєння газами.
Незвично влаштована й система оплати. Частина робітників тижнями не отримує зарплати, а потім має один день, коли може залишити собі все золото, знайдене у видобутій руді.
Вдалий день здатен принести значний дохід. Якщо ж золота не трапиться, шахтар може фактично пропрацювати майже місяць без оплати.
Додатковою проблемою є забруднення навколишнього середовища. Для видобування золота використовують ртуть та інші хімікати, які можуть потрапляти у ґрунт і водойми.
На околицях міста також продовжують накопичуватися гори відходів. Попри важкі умови, нестачу базових зручностей і небезпечну працю, до Ла-Рінконади й далі приїжджають нові мешканці в пошуках золота.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
