Зняті номери та швидкість 300 км/год: чому штрафи не працюють проти гонщиків

Зняті номери та швидкість 300 км/год: чому штрафи не працюють проти гонщиків

В Україні автоматична фіксація дедалі краще виявляє перевищення швидкості, але для водіїв, які систематично порушують правила, самі штрафи не завжди стають стримувальним фактором. У Верховній Раді обговорюють посилення відповідальності, зокрема для тих, хто накопичує десятки постанов і продовжує небезпечні заїзди.

Депутат навів приклад водія дорогого тюнінгованого автомобіля, який, за його словами, регулярно публікував у соцмережах відео небезпечних заїздів. На записах фігурували значні перевищення швидкості та поїздки без номерних знаків.

Железняк повідомив, що разом із колегою звернувся до поліції щодо цього випадку. На його думку, проблема полягає не стільки у виявленні окремого порушення, скільки в тому, що відбувається після десятого чи двадцятого штрафу.

В Україні вже працює автоматична фіксація порушень швидкісного режиму, а можливості цієї системи планують розширювати. Камера встановлює факт перевищення швидкості, однак для водія, який постійно порушує правила, це може означати лише чергову постанову.

Наразі перевищення встановленої швидкості більш ніж на 50 км/год карається штрафом у 1700 грн. Якщо такі порушення регулярно повторюються, сам розмір окремого штрафу може не змінювати поведінку водія.

Окремою проблемою є використання автомобілів без номерних знаків. На відео, яке аналізувала команда Железняка, звернули увагу на те, що перед поїздками водій знімав номери.

Для порушника це може ускладнювати автоматичну ідентифікацію автомобіля камерами. Водночас керування транспортним засобом без номерного знака або з номером, який неможливо належним чином прочитати, саме по собі є адміністративним порушенням.

Свою роль у таких випадках відіграють і соціальні мережі. Водії, які влаштовують вуличні заїзди, нерідко самі публікують відео з розгоном, дрифтом або рухом на дуже високій швидкості.

Такі записи можуть стати додатковим джерелом інформації для правоохоронців. Навіть знятий номер або псевдонім у соцмережі не обов’язково означають, що встановити особу водія неможливо.

У Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт №15348, який передбачає посилення адміністративної відповідальності за дії, що призводять до травматизму та смертності на дорогах. Документ зареєстрували 24 червня 2026 року, а профільний комітет рекомендував включити його до порядку денного та прийняти за основу в першому читанні.

Водночас конкретні нові правила ще не діють. Станом на кінець серпня законопроєкт очікує розгляду парламентом.

Є також альтернативний законопроєкт №15348-1, серед співавторів якого є Ярослав Железняк та Максим Хлапук. Профільний комітет рекомендував цей документ відхилити.

Ще одна законодавча ініціатива стосується автомобілів із надмірно гучним вихлопом. Законопроєкт №15358, зареєстрований 26 червня 2026 року, пропонує встановити відповідальність за керування транспортними засобами з перевищенням допустимого рівня шуму.

Проблема системних порушників полягає в тому, що нинішня система переважно розглядає кожен епізод окремо. За перевищення швидкості водій отримує штраф, а за наступне порушення — ще одну постанову.

Для більшості водіїв сам факт штрафу та ризик його повторення є достатнім стримувальним фактором. Однак для людини, яка готова регулярно порушувати правила та сплачувати постанови, такий підхід може виявитися недостатньо дієвим.

Тому дискусія поступово переходить від кількості камер до відповідальності за систематичні грубі порушення. Серед можливих підходів — значно вищі санкції або тимчасове позбавлення права керування після серії порушень.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *