Вивезли дитину за кордон і не повернули: коли батькам загрожує суд

Вивезли дитину за кордон і не повернули: коли батькам загрожує суд

Навіть законний виїзд дитини за кордон з одним із батьків згодом може перетворитися на порушення міжнародного законодавства. Якщо дитину залишили в іншій країні всупереч домовленостям або правам другого з батьків, він може вимагати її повернення через спеціальну процедуру, передбачену Гаазькою конвенцією.

Українські родини можуть зіткнутися з юридичними наслідками навіть у випадках, коли дитина перетнула державний кордон цілком законно. Проблеми виникають тоді, коли тимчасова поїздка перетворюється на тривале проживання за кордоном без належних правових підстав.

Наприклад, один із батьків міг погодитися на короткострокову поїздку дитини до іншої країни. Однак якщо після завершення обумовленого терміну дитину не повернули, така ситуація за певних обставин може вважатися незаконним утримуванням.

Для врегулювання подібних суперечок діє Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року. Вона передбачає механізм повернення неповнолітніх, яких незаконно перемістили до іншої держави або утримують за кордоном із порушенням прав піклування.

Водночас сама незгода матері чи батька з перебуванням дитини за кордоном ще не означає, що міжнародну процедуру можна застосувати автоматично. Насамперед необхідно встановити юридичні обставини конкретної ситуації.

Зокрема, перевіряють, чи мав той із батьків, хто вимагає повернення дитини, права піклування відповідно до законодавства держави її постійного проживання. Значення має правовий статус цих прав до виїзду дитини або початку її незаконного утримування.

Також потрібно з’ясувати, чи справді подальше перебування неповнолітнього в іншій країні порушує відповідні права. Лише за наявності передбачених конвенцією підстав можна порушувати питання про повернення дитини.

Міжнародний механізм поширюється на дітей віком до 16 років. При цьому конвенція застосовується у відносинах між державами, для яких вона набула чинності.

Основна мета процедури — забезпечити якнайшвидше повернення дитини до країни її постійного проживання. Йдеться саме про державу, де вона проживала до незаконного переміщення або початку неправомірного утримування.

Водночас повернення дитини не означає автоматичного передання її матері чи батькові, який звернувся по допомогу. Гаазька конвенція не встановлює, з ким із батьків неповнолітній повинен проживати надалі.

Питання постійного місця проживання та піклування розглядають окремо. Відповідні рішення ухвалюють компетентні органи держави, де дитина постійно проживала до виникнення суперечки.

Тому процедура повернення та визначення подальшого місця проживання дитини мають різне юридичне призначення. Міжнародна конвенція спрямована насамперед на відновлення порушених прав і повернення питання піклування до належної юрисдикції.

Окрім повернення незаконно переміщених або утримуваних дітей, конвенція передбачає захист права батьків на спілкування з ними. Це стосується ситуацій, коли один із батьків не може підтримувати контакт із дитиною через її перебування в іншій державі.

В Україні центральним органом, відповідальним за виконання Гаазької конвенції, є Міністерство юстиції. Саме через передбачені міжнародним механізмом процедури можна порушувати питання про повернення дитини.

Батьки, які хочуть з’ясувати порядок звернення та умови застосування конвенції, можуть отримати відповідну інформацію в територіальних органах Міністерства юстиції України.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *